Wielkanocne tradycje Ukraińców. Czy bardzo różnią się od naszych?

Tydzień przed Wielkanocą przypada Niedziela Palmowa. W niedzielę przed Wielkanocą ludzie zwykle chodzą do kościoła i święcą wierzbę i bazie, podobnie jak wiele palm na Śląsku wykonanych jest z takich samych gałązek.

Po poświęceniu zwykle panuje tradycja bicia całej rodziny tymi gałązkami do góry nogami, mówiąc: „Ja nie biję – wierzba bije”. Domownicy życzą sobie zdrowia, szczęścia, radości, pomyślności rodzinnej, powodzenia w karierze i wszystkiego najlepszego.

Następnie, przez cały tydzień, szczególnie wierzący przestrzegają postu, który rozpoczyna się już 40 dni przed Wielkanocą, podobnie jak w Polsce. W poście nie je się mięsa, nabiału i produktów zwierzęcych. Produkty te wracają w czasie Wielkanocy.

Panuje przekonanie o „czystym czwartku”, kiedy ludzie uważają, że w tym dniu trzeba posprzątać, aby zmyć z siebie i swojego domu nadmiar brudu, posprzątać i symbolicznie uświęcić przez to mieszkanie.

Następny dzień to Wielki Piątek, dzień ukrzyżowania Chrystusa. Tego dnia nie można wykonywać prac fizycznych, ani też porządków domowych.

Wieczór Paschy i śniadanie Wielkanocne

Sama Wielkanoc obchodzona jest na Ukrainie od sobotniego wieczoru, podobnie jak w Polsce celebruje się już nabożeństwa Wielkiej Soboty. Zwykle ludzie chodzą do kościoła ze swoimi rodzinami, zabierają ze sobą koszyk wielkanocny i poświęcają go wraz z tym, co jest w środku. Najczęściej to jajka, kawałek kiełbasy, masło, chleb, ciastka wielkanocne. W koszu mieszcza się też świecę.

Ukraińcy rozpoczynają degustację rano, zebrawszy się całą rodziną przy tym samym stole i zaczynają rozmawiać. Ucztowanie to początek Wielkanocy. Istnieje tradycja upuszczania jajek i sprawdzania, komu rozbije się pierwszemu. Kto nie rozbije jajka, wygrywa. Jest to uważane za dobry znak i jest to zabawny element.

Samo święto obchodzone jest z rodziną, w domu, z przyjaciółmi lub na łonie natury. Prezentów zwykle nie wręcza się sobie nawzajem, nie jest to w dzisiejszych czasach tradycją. Dzień po Wielkanocy, czyli poniedziałek, uważany jest za „deszczowy poniedziałek”.

Wtedy na ulicach trzeba uważać, zwłaszcza dziewczęta i kobiety, bo ten dzień to czas lania wody, zupełnie jak w Polsce. Uważany jest za dobrą tradycję i przynosi zdrowie, szczęście i dobre samopoczucie.

Wiele podobieństw

Jak widać, tradycje obchodzenia Wielkanocy w Polsce i na Ukrainie są podobne, choć mają pewne różnice. Istota święta jest jedna – jest to święto religijne, celebracja i cześć dla osoby Jezusa Chrystusa, który według przekazów biblijnych i historycznych padł ofiarą niezrozumienia swoich nauk filozoficznych i został okrutnie i bezprawnie ukrzyżowany. Po śmierci Chrystusa nastał cud zmartwychwstania, które upamiętnia Wielkanoc.

Niech ten czas będzie dobry dla wszystkich, a każdy niech otrzyma Boże Błogosławieństwo!

Jana Koval

----------

Українські пасхальні традиції є дуже різноманітні, однак не надто відрізняються від традицій Всесвітніх, що приурочені до цього свята.

За  тиждень до Пасхи існує Вербна неділя. В неділю на попередньому тижні до Пасхи люди зазвичай ходять до церкви та святять гілочки верби та «котиків». Після посвяти зазвичай є традиції побити з ніг до голови цими гілочками усю родину, примовляючи «Не я б’ю – верба б’є.» Та бажати одне одному здоров’я, щастя, радості, родинного благополуччя, кар’єрних успіхів та всілякого блага.

Потім цілий тиждень особливо віруючі люди притримуються посту, який продовжує тривати і до цього, починаючи зазвичай за місяць. В ці дні не їдять м’ясного, молочного та взагалі продуктів тваринного походження. Розпочинають вже їх вживати аж на Великодень.

Існує повір’я про «чистий четвер», коли люди вірять, шо в цей день необхідно прибирати, омиватися, щоб змити з себе та своєї оселі зайвий бруд, очиститись та освятити помешкання.

Наступний день – «страстна п’ятниця» - день розіп’ятття Христа. В цей день не можна нічого робити фізичного та по дому. Саме ж свято Пасхи починають в Україні святкувати ще з вечора суботи. Зазвичай люди ходять родинами до церков, беруть з собою пасхальний кошик, та освячують його та те, що у кошику.

До кошика за звичаєм кладуть яйця, шматочок ковбаси, масла, хліба, пасочки та запалюють свічку. Куштувати починають вже зранку, зібравшись родиною за одним столом та починають розговлятися. Розговління – це початок свята Пасхи та куштування страв.

Є традиція битися яйцями та дивитися, в кого воно розбилося перше. В кого яйце не бите – той і переможець. Це вважають доброю прикметою та це є розважальним елементом. Саме ж свято святкують родиною, в дома, у друзів або ж на природі.

Подарунки зазвичай одне одному не дарують, Це не є традицією і ці дні. Наступний день після Пасхи, а це – понеділок вважають «обливним понеділком».

В ці дні необхідно бути обережним на вулиці, особливо дівчатам та жінкам, адже в цей день є прикмета обливатися водою, це вважається доброю традицією та несе у собі здоров’я, щастя та благополуччя.

То ж, як бачимо, традиції святкування Пасхи у Світі є схожими, хоч і мають певні відмінності. Суть свята є одною – це релігійне свято, святкування та пошана особи Ісуса Христа, який, за біблійними та історичними розповідями, став жертвою нерозуміння своїх філософських повчань, та був жорстоко та незаконно розіп’ятий разом із іншими своїми послідовниками та однодумцями, а, після чого, як то повідається, відбулося чудо воскресіння, до чого і приурочена Пасха або Великодень.

Всім хороший свят та Божого Благословіння!

Яна Коваль